Рекомендації від заводу-виробника по підбору та монтажу димоходу
-
Зовні приміщення, а також всередині неопалюваного приміщення, обов’язково встановлюються двостінні (сендвіч) труби.
-
В залежності від типу палива теплогенератора, товщина стінки внутрішньої труби може бути різною:
-
для котла, що працює на газоподібному паливі товщина стінки внутрішньої труби приймається від 0,5мм;
-
для твердопаливного теплогенератора стінка внутрішньої труби повинна бути товщиною 0,8-1мм.
-
При монтажі димохідних систем передбачено з’єднання елементів по вертикалі – за стоком конденсату, а по горизонталі:
-
для одностінних елементів – за ходом продуктів згоряння;
-
для двостінних елементів – за стоком конденсату.
-
При використанні конденсаційних котлів, необхідно додатково проварювати аргоном всі фасонні елементи димохідної системи. Також на кожен стик димохідних елементів необхідно встановити ущільнювач з нанесенням герметика для додаткової герметизації системи.
-
Не можна розміщувати стик труб безпосередньо в місці перекриття або в стіні
-
Для стабільної роботи димоходу, він повинен бути виведений вище зони вітрового підпору. Зоною вітрового підпору димової труби вважається простір нижче лінії, проведеної під кутом 45° до горизонту від найвищих точок розташованих поблизу споруд і дерев. У всіх випадках висота труби над прилягаючою частиною даху повинна бути не менше 0,5м, а для будинків зі зміщеною покрівлею (плоским дахом) – не менше 2м.
-
Горизонтальна ділянка, після виходу з котла, повинна бути не менше 0,5м. Необхідний нахил будь-якої горизонтальної ділянки повинен бути не менше ніж 20 мм на кожен метр труби.
-
Проводити чистку димохідної системи перед та після опалювального сезону. Проводити ревізію димохідної системи не рідше двох раз на місяць та при необхідності проводити чистку.
-
Для очищення і перевірки стану внутрішньої поверхні труби димохід повинен бути обладнаний ревізією з люком. Елементи повинні знаходитися в доступному для обслуговування місці і бути безпечними для оточуючих.
-
На горизонтальних ділянках димохідних систем, які працюють з природньою тягою, допускається не більше трьох поворотів під кутом 90°.
-
Довжина вертикальної ділянки з'єднувальної труби від підставки напольної або настінної до осі горизонтальної ділянки димохідної труби повинна бути не менше 0,5м.
-
Сумарна висота вертикальної ділянки від осі виходу патрубка опалювального пристрою повинна відповідати паспортним даним котла чи проектним розрахункам, але не менше 5м.
-
Застосування труби-подовжувача на вертикальних ділянках заборонено. На похилих ділянках необхідна додаткова фіксація частин подовжувача хомутом обжимним.
-
Площа перерізу димоходу не повинна бути менша площі перерізу патрубка теплогенератора, приєднуваного до димоходу. При приєднанні до димохідної системи двох і більше теплогенераторів, переріз димоходу слід визначати з умовою одночасної їх роботи. Конструктивні розміри димових каналів повинні розраховуватись на стадії проектування, згідно аеродинамічного розрахунку. [ДБН В.2.5-20-2001. Додаток Ж.]
-
Підключення декількох теплогенераторів в один канал слід проводити на різних рівнях або на одному рівні з використанням хрестовини з розсічкою.
-
Якщо в системі більше одного котла, які з’єднуються в один магістральний димохід, рекомендовано передбачити встановлення шиберів на перших ділянках димохідної системи. В шиберах, встановлених на димоходах від теплогенераторів, повинні передбачатися отвори діаметром не менше 50мм. [ДБН В.2.5-20-2001. Додаток Ж.]
-
При приєднані до димохідної системи приладів зі стабілізаторами тяги, встановлення шиберів не допускається. Стабілізатор тяги не встановлюється на газові теплогенератори.
-
При проходженні димохідної труби крізь перекриття з горючих матеріалів, рекомендується передбачити захисний елемент – прохід крізь перекриття. Простір між димохідною трубою та коробом необхідно додатково заповнити базальтовим волокном.
При відсутності даного елемента, необхідно дотримуватись наступних умов:
-
при проходженні неізольованої труби крізь перекриття з горючих матеріалів, необхідно прокласти ізоляцію, а на верхній і нижній його поверхні встановити мати з негорючих матеріалів. Ізоляція і мати повинні бути товщиною достатньою, щоб повністю погасити вплив високих температур;
-
відстань від димохідного елементу до перекриття з негорючих матеріалів приймається не менше 50мм, а з горючих і важкогорючих матеріалів – не менше 250мм;
-
мінімальна відстань до поверхонь з горючих матеріалів при двостінних димоходах - 250мм, при одностінних – 500мм;
-
допускається зменшення відстані з 250 до 100мм за умови захисту горючих та важкогорючих конструкцій покрівельною сталлю та матами з негорючих речовин, які здатні зменшити вплив високих температур.
-
У місцях, де димохід проходить крізь покрівлю, передбачений такий елемент як криза. Застосовується в комплекті з окапником.
-
Зверху двостінний димохід обов’язково повинен закінчуватися конусом або термогрибком (тільки для твердопаливних котлів). Використання інших закінчень димоходу можливе лише у комплекті з конусом.
-
Знизу димохід повинен спиратися на підставку напольну або настінну, яка служить як опора димоходу і використовується для відводу конденсату. Підставка напольна повинна опиратись всією площею листа на підготовлену для цього поверхню. Підставка настінна повинна спиратись на кронштейн заводу-виробника, або на елемент типу кронштейна з нержавіючої сталі, конструкція якого погоджена з заводом виробником, а також на опорні площадки мачти.
-
На вертикальних ділянках, для розвантаження димоходу, необхідно встановлювати розвантажувальну платформу кожні 5м димоходу. Розвантажувальна платформа повинна спиратись на кронштейн заводу-виробника, або на елемент типу кронштейна з нержавіючої сталі, конструкція якого погоджена з заводом виробником, а також на опорні площадки мачти.
-
При переході з горизонтальної або похилої ділянки на вертикальну з використанням коліна, передбачити встановлення розвантажувальної платформи над коліном.
-
Для осьового центрування труб, на вертикальних ділянках для двостінних елементів встановлюються настінні хомути через кожні 2,5 м. На горизонтальних або похилих ділянках – через кожні 1,5м. Їх встановлюють також перед коліном і, безпосередньо, після нього. Для одностінних елементів використовуються скоби з аналогічним кроком.
-
Якщо димохідна труба піднімається вище ніж на 2м над крайнім кріпленням, то встановлюються хомути під розтяжки.
-
Для додаткової фіксації двостінних елементів на кожне з'єднання необхідно встановлювати хомути обжимні. Для одностінних елементів – хомут вузький.